Розділ 5 Оптимізація роботи відеопідсистеми Функціональні можливості і продуктивність відеопідсистеми визначаються параметрами монітора, відеоадаптера і використовуваним програмним забезпеченням. Настройка монітора за допомогою його вбудованих апаратних засобів, як правило, зводиться до зміни лінійних розмірів, компенсації спотворень зображення, що виводиться, корекції кольору, яскравості, контрастності і так далі Зазвичай настройка монітора не робить ніякого впливу на загальну продуктивність відеопідсистеми. Сучасні відеоадаптери, як правило, вбудованих апаратних засобів настройки не мають. Їх елементи зазвичай не міняються в процесі експлуатації, за виключенням, мабуть, нарощування відеопам'яті і використання для деяких моделей відеоадаптерів спеціальних дочірніх плат. Проте продуктивність - швидкість обробки відеоінформації і виведення її на монітор комп'ютера, - а часто і деякі функціональні можливості, залежать від встановлених значень параметрів в BIOS Setup - CMOS Setup, можливостей прикладного програмного забезпечення і встановлених режимів роботи засобами операційної системи і драйверів. CMOS Setup доступний відразу після включення і тестування підсистем комп'ютера. Перехід в режим корекції параметрів CMOS Setup здійснюється по ключових клавішах. Це можуть бути клавіші <Delete>, <Insert>, поєднання типу <Ctrl>+<alt>+<esc> і тому подібне Зазвичай після включення комп'ютера ключові клавіші або їх поєднання виводяться на екран монітора, наприклад, у формі повідомлення: то ENTER SETUP BEFORE BOOT PRESS CTRL-ALT-ESC OR DEL KEY. Деякі BIOS Setup мають специфічні параметри, які впливають на швидкість виведення відеоінформації. Наприклад, у разі наявності Award Modular BIOS (BIOS фірми Award Software) підвищити швидкість роботи ві-деоподсистеми комп'ютера вдається установкою параметрів Video BIOS Shadow, Video BIOS Casheable в режим Enabled. BIOS Setup деяких материнських плат дозволяють управляти режимами AGP, наприклад, включати або відключати підтримку режиму Agp2x, вибирати варіант Primary Video (Pci/agp). Вибір даних параметрів залежить від типу використовуваного відеоадаптера і підтримуваних ним режимів. Для підтримки ефективної роботи відеоадаптерів в режимах 3d у ряді BIOS Setup передбачені параметри управління відеопам'яттю і/або ОЗУ. Наприклад, такий параметр, як AGP Aperture Size (MB) - розмір пам'яті для AGP-видеоадаптера. Відповідно до даної опції в BIOS Setup частина оперативної пам'яті комп'ютера (від 4 Мбайт до 256 Мбайт) виділяється динамічно для роботи AGP-видеоадаптера. Зазвичай в цій частині відеоадаптер зберігає текстури. В результаті зменшується частота звернення до жорсткого диска. За рахунок такої організації пам'яті значно зростає швидкість відеовиводу. Настройка драйверів монітора і відеоадаптера виконується відповідно до супроводжуючої документації, що поставляється з монітором і відеоадаптером. Часто установка і настройка драйверів здійснюється за допомогою спеціальних програм, що входять, як і драйвери, в комплект відповідних пристроїв. Продуктивність відеопідсистеми пов'язана зі встановленим режимом її роботи, дозволом, що характеризується, і колірною палітрою. У стандарті Vga/svga найбільшого поширення набули наступні значення дозволу для найбільш використовуваних моніторів 14-17 дюймів: 640x480, 800x600, 1024x768, 1280x1024. Колірна палітра характеризується наступними значеннями: 16 квітів, 256 квітів, High Color (16 розрядів), True Color (24 розряди, 32 розряди). Для системних і офісних програм, як правило, достатні 256 квітів. Завдання мультимедіа можуть зажадати режимів High Color і True Color. Установка необхідних параметрів відеовиводу може бути виконана вбудованими засобами Windows 9x (мал. 5.1). Оптимальний дозвіл для моніторів 14-17 дюймів Монітор, дюйми Оптимальний дозвіл 14 640x480 15 800x600 17 1024x768 Можливості відеопідсистеми визначаються відеоадаптером і розміром його відеопам'яті, і, звичайно, якістю монітора. Потреби - прикладним і системним математичним забезпеченням. Очевидно, що використання високого дозволу при широкій палітрі квітів породжує великі потоки цифрових даних, які необхідно обробляти відеопідсистемі комп'ютера за обмежений час. Це нерідко вимагає значних обчислювальних потужностей як від відеоадаптера, так і від інших підсистем комп'ютера - процесора, оперативної пам'яті, шин, жорсткого диска і так далі Відеорежими з малим дозволом і невеликою кількістю квітів вимагають менших обчислювальних ресурсів. Відеокадри відеозображення в таких випадках обробляються комп'ютером значно швидше. Особливо це важливо в завданнях, пов'язаних з обробкою мультимедійної інформації. Виведення зображення, представленого послідовністю відеокадрів, для сучасних відеокліпів часто розрахований на наступний режим відеопідсистеми: дозвіл - 640x480, колірна палітра - 256. Можна використовувати і режими з великим дозволом і ширшою колірною палітрою. Межі визначаються можливостями монітора, відеоадаптера і розмірами доступної відеопам'яті, як правило, - це 1, 2, 4, 8, 16, 32 Мбайт для раніших моделей. Останнім часом розміри відеопам'яті зросли до 64 Мбайт і навіть 128 Мбайт. При цьому слід зазначити, що для забезпечення ефективної роботи відеоадаптерів в режимі 3d потрібна додаткова відеопам'ять і ОЗУ, наприклад, для зберігання текстур. Мал. 5.1. Установка дозволу і палітри в Windows 95 Дозвіл, палітра і мінімальний розмір відеопам'яті Дозвіл Палітра Розмір відеопам'яті 640x480 256 0,5 Мбайт 800x600 256 0,5 Мбайт 1024x768 256 1 Мбайт 1280x1024 256 2 Мбайт 1600x1200 256 2 Мбайт 640x480 High Color (16 розрядів) 1 Мбайт 800x600 High Color (16 розрядів) 1 Мбайт 1024x768 High Color (16 розрядів) 2 Мбайт 1280x1024 High Color (16 розрядів) 4 Мбайт 1600x1200 High Color (16 розрядів) 4 Мбайт 640x480 True Color (24 розряди) 1 Мбайт 800x600 True Color (24 розряди) 2 Мбайт 1024x768 True Color (24 розряди) 4 МБАЙ! 1280x1024 True Color (24 розряди) 4 Мбайт 1600x1200 True Color (24 розряди) 8 Мбайт Отже, швидкість обробки і виведення відеоінформації нерідко значно зменшуються при установці надмірних параметрів відеовиводу. При цьому якість зображення не поліпшується. Наслідком недостатньої обчислювальної потужності відеопідсистеми і інших підсистем комп'ютера може бути зменшення розміру зображення, що виводиться, випадання окремих кадрів, поява спотворень зображення і звуку. Тому в цілях забезпечення максимальної швидкості обробки і виведення відеоінформації не слідує без необхідності встановлювати для відеопідсистеми режимів з надмірними значеннями параметрів. Особливо це стосується тих випадків, коли необхідно забезпечити високу продуктивність при використанні щодо дешевих моделей відеоадаптерів. Відомо, що пристрої цього класу не відрізняються високими швидкостями обробки і виведення відеоінформації. У Windows 9x передбачена настроювання відеоадаптера на максимальне прискорення вбудованими засобами операційної системи (мал. 5.2, 5.3). Високі параметри сучасних відеоадаптерів в значній мірі залежать від ефективності відповідних профаммних драйверів. Покращувані версії драйверів, як правило, забезпечують підвищену швидкість обробки і виведення відеоданих. Нерідко нові драйвери підвищують функціональні можливості відеоадаптерів. Відомі випадки, коли при заміні раніше придбаних драйверів на нових швидкість обробки і виведення відеоінформації зростали на 30-50%. Це часто перевищує приріст реальної продуктивності при зміні поколінь відеоадаптерів (випуску нових відеочіпсетів). Зазвичай комплексну підтримку фірми-виробники реалізують через своїх дистриб'юторів і ділерів. Саме вони здійснюють продаж апаратно-програмних засобів, консультації і обслуговування. Відомі фірми-виробники порівняно тривалий період після випуску своїх виробів забезпечують їх підтримку і постійно удосконалюють драйвери, пропонують нові профаммниє інтерфейси. Мал. 5.2. Настроювання на максимальну швидкодію в Windows 95 (Display) Мал. 5.3. Настроювання на максимальну швидкодію в Windows 95 (Система) Часто необхідні консультації і нові версії драйверів для відеоадаптерів можна отримати через Internet. Там же можна знайти рекомендації і програмні засоби по розгону (overclocking) відеоадаптерів за допомогою програмних засобів.